Взаємини західної української діаспори з Україною: періодизація, освітні, наукові та міжнародні зв’язки

Анотація

У статті обґрунтовано особливості взаємин західної української діаспори з Україною від середини 80-х років ХХ ст. до початку 20-х років ХХІ ст. Опрацьовано джерельну базу та основні напрацювання вчених з цієї проблематики. У дослідженні системи взаємин «Україна – діаспора» було розглянуто періодизацію та особливості співпраці, освітні, наукові й міжнародні зв’язки. Створена раніше модель етнокультурних взаємин української діаспори з Україною у період від середини 80-х до середини 90-х років ХХ ст. була допрацьована та оновлена, враховуючи зміни у взаємовідносинах, що склалися за нових геополітичних умов внаслідок російсько-української війни, яка триває з 2014 р. Етнокультурні й етнополітичні взаємини української діаспори з Україною середини 80-х років ХХ ст. – початку 20-х років ХХІ ст. являють собою систему взаємовідносин, що у кожен визначений період мали свої особливості та характерні культурно-історичні й етнополітичні ознаки. Виділено та охарактеризовано п’ять періодів етнокультурних взаємин діаспори з Україною, протягом яких вони змінювалися від спорадичних, підпорядкованих тоталітарній адміністративно-командній і контрольованій радянській системі контактів з українською діаспорою, до комплексної взаємовигідної співпраці закордонних українців з Україною на демократичних засадах в умовах гібридного протистояння та повномасштабної агресії росії супроти України. Проаналізовано співпрацю діаспори та України на рівні науково-освітніх та освітніх установ, науково-дослідних інституцій та міжнародних організацій тощо. Наголошено, що активна співпраця української діаспори з Україною під час російсько-української війни допомагає налагодженню міждержавних та міжкультурних зв’язків, сприяє її євроінтеграційному курсу і розвитку демократичних цінностей та відновленню територіальної цілісності і недоторканності кордонів.