«Хутір – село – місто» як фігура селянського силогізму
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.332449Ключові слова:
філософія української ідеї, філософія українських поселенських спільнот, селянський силогізм, хутір, село, містоАнотація
Актуальність. У статті проблематизується онтологія українського автентичного буття через категорії традиційних українських поселенських спільнот, виражених термінами «хутір», «село», «місто». Онтологія українського автентичного буття набуває вигляду філософії українських поселенських спільнот, постаючи частиною філософії української національної ідеї. Традиційні категорії поселенських спільнот, що описують сутність України як країни селян, посідають історично визначені місця у структурі селянського силогізму українського національного мислення й українського національного буття, набуваючи вигляду абстрактної схеми: «хутір – село – місто». Категорія села постає середнім терміном селянського силогізму, що розуміється як висновок через середній термін в українському національному мисленні, зв’язок крайніх термінів хутора і міста у ньому через середній термін села. Вона спричиняє не лише хід думки в українському національному мисленні, рух крайніх термінів хутора і міста через середній термін села, але й пов’язує протилежні способи існування хутора, села і міста в українському національному бутті. У такий спосіб здійснюється українізація неукраїнського міста, наповнення неукраїнської міської цивілізації автентичним буттям української культури.
Мета – осмислення ідеї України – селянської країни, української сільської культури, відокремленої від неукраїнської міської цивілізації, й обґрунтування перспектив подолання негативних наслідків такого екзистенційного розламу на культурному і цивілізаційному рівні у філософському дискурсі української національної ідеї.
Висновки. Філософія українських поселенських спільнот, виходячи з принципу першості проблеми перед її розв’язанням у теорії філософії української національної ідеї, проблематизує низку протистоянь в українському національному бутті: між католицько-протестантською цивілізацією і православною, українською сільською культурою і неукраїнською міською цивілізацією, українською хутірською відрубністю і неукраїнською міською централізацією, українською мовною свідомістю і неукраїнським іншомовним несвідомим. Вона шукає шляхи розв’язання зазначених проблем, способи подолання наявних релігійних, культурних, мовних і національних відмінностей. Беручи до уваги те, що у філософській теорії поставлена проблема має більшу цінність, ніж її розв’язання, у філософії українських поселенських спільнот найбільшою заслугою вважається проблематизація українського національного буття. Що ж до реальних способів розв’язання поставлених проблем, то це передусім завдання істориків, мовознавців, культурологів, соціологів і політологів, а також політиків, громадських і культурних діячів, які у взаємодії з філософами покликані покращувати українське національне буття.
Посилання
Мірчук, І. Напрямки української культури. Мюнхен, 2003. 53 с.
Каппелер, А. Від країни козаків до країни селян. Україна на видноколі Заходу у ХVI‒ХІХ ст. Львів, 2022. 360 с.
Тьоніс, Ф. Спільнота та суспільство / пер. з нім. Н. Комарова, О. Погорілий. Київ, 2005. 262 с.
Сковорода , Г. С. Твори у 2 т. Київ, 1994. Т. 1. 528 с.
Шлемкевич, М. Загублена українська людина. Київ, 1992. 168 с.
Куліш, П. Зазивний лист до української інтелігенції. Листи з хутора. Київ, 2012. 56 с.
Чижевський, Д. І. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). Тернопіль, 1994. 480 с.
Ушкалов, Л. Моя Шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання. Видання друге. Київ, 2019. 560 с.
Шевченко, Т. Г. Повне зібрання творів: у 12 т. Київ, 1989. Т. 2. 592 с.
Підмогильний, В. Місто: роман / упоряд. і передм. Віри Агеєвої. Київ, 2023. 368 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ярослав Гнатюк Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).