Кавові традиції кримських татар
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.337698Ключові слова:
Україна, Крим, кримські татари, кава, традиція, мистецтвоАнотація
Актуальність. В усі часи кримські татари славилися своєю гостинністю. З давнини до сьогодення в кримськотатарській оселі гостя вітають ароматною та міцною кавою. Актуальність дослідження кавових традицій кримських татар полягає у тому, що традиції вживання, приготування та подачі кави цього народу настільки унікальні та особливі, що у 2024 році їх внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України. Отже, зараз на часі заглибитися в цю культуру та дізнатися її особливості. Тому предметом нашого дослідження є причини появи та поширення кави у Криму, сукупність традицій приготування та споживання кави в традиційній кухні киримли, сучасні способи подачі кави, висвітлення традицій у мистецьких творах, зокрема літературних.
Метою статті є дослідження кавових традицій кримських татар.
Висновки. Незважаючи на те, що саме турки популяризували каву в регіоні, у кримських татар вона набула сакрального значення. Кавова церемонія стала невід’ємною частиною прийому гостей, а кав’ярні поширилися всім півостровом і стали не лише місцем споживання кави, а й культурним осередком. Протягом століть під впливом інших культур з’явилося чимало різновидів кави, кожен з яких подається під час конкретного ритуалу. Кримські татари дуже бережуть свою культуру, тому традиції приготування та подачі кави в домашніх умовах майже не зазнали змін. В Україні відкрилася велика кількість автентичних закладів, що намагаються підтримувати інтерес до цієї культури. Література, фотографія, живопис та кінематограф ілюструють кавові обряди киримли. У творах Михайла Коцюбинського, наприклад, кава стає символом гостинності та важливою частиною суспільного життя. Завдяки відображенню таких культурних особливостей зберігається етнічна самобутність кримських татар, а також розкривається багатство їхньої культурної спадщини.
Посилання
Абдулаєва, Г. Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху. Київ, 2024. 224 с.
Коцюбинський, Михайло. В путах шайтана. Бібліотека української літератури. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2540 (дата звернення: 14.10.2024).
Кавова культура кримських татар. Кав’ярні в Криму. Кава у караїмів. Друкарня. URL: https://drukarnia.com.ua/articles/kavova-kultura-krimskikh-tatar-kavyarni-v-krimu-kava-u-karayimiv-67eiF (дата звернення: 10.10.2024).
Кавова культура кримських татар. Лекторій проєкту «Шлях/Yol», Ukrainian institute of national rememberance. Відеолекція 10.01.2022. URL: https://www.youtube.com/watch?v=S_4fCf3Dy_U (дата звернення 25.09.2024).
Кавова традиція кримських татар відтепер у переліку нематеріальної культурної спадщини України. МКСК. URL: https://mcsc.gov.ua/news/kavova-tradycziya-krymskyh-tatar-vidteper-u-pereliku-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/ (дата звернення: 10.09.2024).
Кофейни и бузахане в Крымском ханстве – утраченный колорит. Іслам в Україні. URL: https://islam.in.ua/ru/istoriya/kofeyni-i-buzahane-v-krymskom-hanstve-utrachennyy-kolorit (дата звернення: 01.10.2024).
Кримськотатарська солона кава для сватів замість українського гарбуза. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3856220-krimskotatarska-solona-kava-dla-svativ-zamist-ukrainskogo-garbuza.html (дата звернення: 29.10.2024).
Коцюбинський, Михайло. На камені. Бібліотека української літератури. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2540 (дата звернення: 16.10.2024).
Соболєва, О. Кримськотатарська кухня. Київ, 2019. 126 с.
Чередник, Л. А. Міжкультурний простір новел кримського циклу Михайла Коцюбинського. Закарпатські філологічні студії. 2022. № 23. С. 233–236.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензія Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).