Cилянка як стародавня етнічна українська прикраса (на прикладі діяльності майстрині з Івано-Франківщини, представниці української діаспори м. Манчестер Об’єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії)
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.337703Ключові слова:
українознавство, діаспора, народна творчість, прикраси, силянкаАнотація
Актуальність. Українські прикраси з бісеру є важливою складовою народного мистецтва та національної культурної спадщини України. Їх виникнення та розвиток тісно пов’язані з етнічною ідентичністю українського народу, його духовним світом та культурними традиціями. Бісероплетіння в Україні має глибокі історичні корені. Перші згадки про використання намистин для прикрас зустрічаються в археологічних знахідках трипільської культури. Протягом століть бісероплетіння набуло поширення, особливо в західних регіонах України (Гуцульщина, Буковина, Поділля). Актуальність дослідження зумовлена потребою системного вивчення стародавніх українських прикрас як елементів регіонального розвитку декоративно-ужиткового мистецтва у діяльності майстринь української діаспори.
Мета – дослідити та проаналізувати художні особливості й процес створення нашийної прикраси силянки на прикладі діяльності Ольги Борисевич, майстрині з Івано-Франківщини, представниці української діаспори м. Манчестер Об’єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії, та її роль у збереженні української ідентичності.
Висновки. Проаналізований фактологічний матеріал дає підставу стверджувати, що сучасні українські прикраси, а саме бісерні, ввібрали в себе пластичне поєднання лінії, ритму, пропорції, матеріалу, а також досягнення народного мистецтва Івано-Франківщини, утворивши новий комплекс оздоб, який гідно може доповнити сучасне жіноче вбрання. Основні мотиви, які прослідковуються у представлених силянках, – фітоморфний (рослинний) та геометричний. Усі описані прикраси були створені шляхом нанизування бісеру на нитку із подальшим переплетенням у вигляді широкого намиста або стрічки. Майстриня з Івано-Франківщини використовує техніку паралельного нанизування, перехресного плетіння та плетіння на станку. Перспективи дослідження особливостей силянок вбачаємо у поєднанні його з вивченням українських етнічних прикрас загалом, що дасть змогу детально охарактеризувати систему жіночого та чоловічого оздоблення досліджуваного регіону.
Посилання
Абдулаєва, Г. Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху. Київ, 2024. 224 с.
Коцюбинський, Михайло. В путах шайтана. Бібліотека української літератури. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2540 (дата звернення: 14.10.2024).
Кавова культура кримських татар. Кав’ярні в Криму. Кава у караїмів. Друкарня. URL: https://drukarnia.com.ua/articles/kavova-kultura-krimskikh-tatar-kavyarni-v-krimu-kava-u-karayimiv-67eiF (дата звернення: 10.10.2024).
Кавова культура кримських татар. Лекторій проєкту «Шлях/Yol», Ukrainian institute of national rememberance. Відеолекція 10.01.2022. URL: https://www.youtube.com/watch?v=S_4fCf3Dy_U (дата звернення: 25.09.2024).
Кавова традиція кримських татар відтепер у переліку нематеріальної культурної спадщини України. МКСК. URL: https://mcsc.gov.ua/news/kavova-tradycziya-krymskyh-tatar-vidteper-u-pereliku-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/ (дата звернення: 10.09.2024).
Кофейни и бузахане в Крымском ханстве – утраченный колорит. Іслам в Україні. URL: https://islam.in.ua/ru/istoriya/kofeyni-i-buzahane-v-krymskom-hanstve-utrachennyy-kolorit (дата звернення: 01.10.2024).
Кримськотатарська солона кава для сватів замість українського гарбуза. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3856220-krimskotatarska-solona-kava-dla-svativ-zamist-ukrainskogo-garbuza.html (дата звернення: 29.10.2024).
Коцюбинський, Михайло. На камені. Бібліотека української літератури. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2540 (дата звернення: 16.10.2024).
Соболєва, О. Кримськотатарська кухня. Київ, 2019. 126 с.
Чередник, Л. А. Міжкультурний простір новел кримського циклу Михайла Коцюбинського. Закарпатські філологічні студії. 2022. № 23. С. 233–236.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензія Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).