Іван Капущак – перший народний парламентар Галичини

Автор(и)

  • Стефанія Букатюк
  • Артур Репешко

DOI:

https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.337707

Ключові слова:

Австро-Угорщина, Галичина, «весна народів», 1848 рік, Іван Капущак, парламентаризм, селянське питання

Анотація

Актуальність. Досліджуючи сторінки історії ХVІІІ–ХХ ст., ми неодноразово пізнавали ці періоди через призму окремих постатей. Роль особистості в історії часто недооцінена. В усіх на слуху імена відомих лідерів громадської думки, які вирішували долі держав. Водночас, мешкаючи в селі чи місті, ми часто не знаємо про видатних людей нашого краю. Понад те, їхня роль в історії Батьківщини часто не до кінця з’ясована. Одним із таких лідерів громадської думки був житель Богородчанщини Іван Капущак – народний трибун, який не побоявся піти всупереч системі й стати на захист поневоленого люду. Актуальність дослідження полягає в тому, щоб через призму вивчення життя та діяльності однієї людини довести тезу про те, що навіть одна особистість може змінити хід історичних подій. Іван Капущак став саме тією людиною, яка доклала максимальних зусиль для покращення життя населення Галичини.   

 Мета статті – проаналізувати внесок Івана Капущака у встановлення парламентаризму та розвиток  народної освіти на теренах рідного краю.

 Висновки. Аналізуючи суспільно-політичну ситуацію першої половини ХІХ ст., ми зібрали та систематизували інформацію про першого парламентаря з Богородчанщини. Отримана інформація дала змогу краще зрозуміти соціально-економічне становище населення того часу, відчути всі проблеми, які воно переживало. Іван Капущак не шукав вигоди у діяльності, пішов усупереч системі. Свідченням його палкого бажання змінити долю простого селянина була промова у віденському парламенті. У той час, коли більша частина місцевого населення в краї була неосвіченою, він стукав в усі двері чиновницького апарату. Для нього на першому місці був селянин – людина, а не гроші чи влада. Високий політичний злет не засліпив його. Навпаки, він чітко усвідомив свою роль та покликання всього життя – боротися проти несправедливості та поневолення, ополячення та онімечення місцевого населення, тому навіть після завершення революційних подій 1848–1849 років він далі провадив культурно-просвітницьку роботу на малій батьківщині. Односельці до сьогодні пам’ятають про віденського парламентаря, цінують його внесок у політичний та культурно-освітній розвиток рідного краю.

Посилання

Альманах Станиславівської землі. Нью-Йорк–Торонто–Мюнхен, 1975. Т. 2. 900 с.

Грабовецький, В. Капущак у парламенті. Жовтень. 1988. № 8.

Грабовецький, В. Нариси історії Прикарпаття. Івано-Франківськ, 1992. Т. 1–3. 464 с.

Історичні постаті Галичини XIX–XX ст. Нью-Йорк–Париж–Сідней–Торонто, 1961. 247 с.

Мельничук, Я. С., Стеблій, Ф. І. Трибун поневоленого люду І. О. Капущак. Український історичний журнал. 1968. № 10. С. 109–111.

Стеблій, Ф. І. Капущак Іван Олексійович. Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. Київ, 2007. Т. 4: Ка – Ком. 528 с.

Стеблій, Ф. І. Селянська реформа 1848. Енциклопедія історія України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України. Київ, 2012. Т. 9. С. 518.

Франко, І. Панщина та її скасування 1848 року в Галичині. URL: https://www.i-franko.name/uk/History/PanschynaTaJijiSkas.html (дата звернення: 03.01. 2025).

Франко, І. Лук’ян Кобилиця. Епізод із історії Гуцульщини в першій половині XIX в. Записки НТШ. 1902. Том 49. С. 248–288. URL: https://www.i-franko.name/uk/History/LukjanKobylycja.html (дата звернення: 03.01.2025).

Чорновол, І. 199 депутатів Галицького сейму. Львів, 2010. С. 132–133.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-01

Номер

Розділ

XVIII Міжнародний конкурс з українознавства