Урбіцид міста Бахмут
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.337713Анотація
Повномасштабна війна, розв’язана РФ, спричинила значні економічні, демографічні, соціальні та культурні втрати в Україні. Особливо відчутними вони є для жителів півдня та сходу країни, який поки що залишається окупованим. Відбудова постраждалих, частково зруйнованих та повністю знищених міст є одним із першочергових завдань для нашої держави. Попередні інфраструктурні збитки, завдані через повномасштабне вторгнення, станом на січень 2024 року оцінювалися в 155 млрд. дол., з них 58 млрд. дол. – втрати житлового фонду. На сьогодні найбільших руйнувань зазнали міста Маріуполь, Харків, Сєвєродонецьк, Чернігів, Рубіжне, Бахмут, Мар’їнка, Лисичанськ, Попасна, Ізюм, Волноваха. Зокрема у Бахмуті, майже немає неушкоджених будівель. Оскільки війна ще триває, ці оцінки лише приблизні і, на жаль, втрати зростатимуть. У статті проаналізовані суспільно-географічні особливості міста Бахмут, визначено хронологію урбіциду Бахмута; проведена географічна оцінка наслідків урбіциду досліджуваного міста. Окреслені принципи та пріоритети відбудови та відновлення міста.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензія Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).