Особливості соціально-психологічної адаптації українських дітей в європейських закладах середньої освіти
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.337906Ключові слова:
Україна, російсько-українська війна, мігранти, біженці, діти, адаптація, дезадаптаціяАнотація
Актуальність. Через напад росії на Україну зараз за кордоном перебуває понад 1,8 мільйона дітей. Адаптація українських дітей до нових країн, звичаїв та правил є новим досвідом і значною проблемою. Україна – європейська країна, тому частина правил і звичаїв нам знайома, але водночас у кожної країни є свої відмінності, які необхідно опанувати й дотримуватися у повсякденному житті. Збільшення дітей-мігрантів шкільного віку загострило проблему їх соціокультурної та етнічної адаптації в новому культурному середовищі, адже діти-біженці є однією з найбільш вразливих категорій учнів і потребують постійної психолого-педагогічної підтримки, особливо на початковому етапі їх навчання у новому іншомовному середовищі. Діти-мігранти в процесі адаптації переживають багато соціальних, психологічних і педагогічних проблем та потребують психолого-педагогічної підтримки.
Метою статті є дослідження особливостей адаптації українських дітей-мігрантів в європейських закладах освіти.
Висновки. Сучасна наука приділяє проблемі соціально-психологічної адаптації особистості велику увагу. Аналіз інформації міжнародних моніторингів вказує на те, що процес адаптації українських дітей в іноземних школах потребує подальшого детального дослідження та ретельного вивчення психологічних ресурсів, які забезпечать успішну соціально-психологічну адаптацію дітей в ситуації змінених умов навчання. Проведене емпіричне дослідження психологічних особливостей адаптації українських дітей в європейських школах показало, що у неадаптованих дітей низький рівень самооцінки та високий рівень шкільної тривожності. Діти бояться демонструвати свої можливості, вони заздалегідь налаштовуються на негативне оцінювання своїх вчинків, думок, результатів роботи. Успішна адаптація українських дітей-мігрантів в іноземних школах потребує психолого-педагогічного супроводу.
Посилання
Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах. Упоряд. Т. Червона. Київ, 2008. 128 с.
Адаптація до шкільного навчання. URL: http://surl.li/regpqa (дата звернення: 17.10.2024).
Адаптація українських дітей у школі за кордоном: на що звернути увагу. URL: https://surl.li/ldhnmz (дата звернення: 12.09.2024).
Блинова, О. Є. Соціально-психологічна адаптація вимушених мігрантів: підходи і проблеми вивчення феномена акультурації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки. 2016. Вип. 3 (1). С. 111–117.
Блинова, О. Є. Соціально-психологічна адаптація дітей із родин вимушених переселенців. URL: https://surl.li/yramgx (дата звернення: 11.10.2024).
Вівчарик, Т. П., Дмитренко, А. К. Методи діагностики та формування у молодих жінок установок на самореалізацію. Чернівці, 1999. С. 29–30.
Адаптація дитини до шкільного навчання. Всеосвіта. URL: https://vseosvita.ua/library/embed/001z0q-7fe2.doc.html (дата звернення: 17.10.2024).
Завацька, Н. Є. Соціокультурні та психологічні аспекти адаптації особистості в сучасному соціумі: монографія. Луганськ, 2012. 320 с.
«Між двох світів». Як українські діти провчилися рік за кордоном. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cer1jylzxr9o (дата звернення: 15.09.2024).
Навчання за кордоном: 10 кроків, що полегшать адаптацію до іноземної школи. URL: https://surl.li/npikut (дата звернення: 21.09.2024).
Практичному психологу про суїцид. Житомир, 2003. С. 21–23.
Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України: посібник для практиків соціальної сфери. За ред. Л. С. Волинець. Київ, 2015. 72 с.
Слюсаревський, М. М., Блинова, О. Є. Психологія міграції: навч. посібник. Київ, 2018. 360 с.
Бочкор, Н. П., Дубровська, Є. В., Залеська, О. В. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період: методичні рекомендації. Київ, 2014. 84 c.
Андрєєнкова, В. Л., Бандурка, І. О., Бочкор, Н. П. Соціально-педагогічна та психологічна допомога сім’ям з дітьми в період військового конфлікту: навч.-метод. посіб. Київ, 2015. 175 с.
Сучасна енциклопедія психологічних тестів. Упоряд. В. Ю. Лівшиц. Донецьк, 2004. С. 24–26.
Татьянчиков, А. Соціально-психологічна адаптація підлітків на етапі переходу до навчання в основній школі. URL: https://surl.li/hyczab (дата звернення: 27.09.2024).
Удовенко, Ю. М. Організація соціально-психологічної допомоги дітям, які пережили втрати внаслідок військових дій. Ukrainian Psychological Journal. 2017. Вип. 1 (3). С. 165−176.
Філоненко, М. Психологія спілкування. Підручник. Київ, 2008. 224 c. URL: http://www.cul.com.ua/preview/ Psiholog_spilk-Filonenko.pdf (дата звернення: 28.09.2024).
Як діти, що вимушено покинули Україну, можуть продовжити навчання. URL: https://eo.gov.ua/zahalni-pytannia-ta-problemy-osvity-ukrainskykh-ditey-za-kordonom/ 2022/04/04/ (дата звернення: 02.10.2024).
Як полегшити адаптацію дитини в школі за кордоном: поради психолога. URL: https://surl.li/dcpowi (дата звернення: 27.11.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензія Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).