Музеї як простір суспільної консолідації в Україні в умовах війни: сучасні тренди та політики діяльності

Автор(и)

  • Тетяна Бевз
  • Тетяна Василевська

DOI:

https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.337907

Анотація

У статті розглядається роль українських музеїв як активних агентів формування національної ідентичності та суспільній консолідації в умовах повномасштабної російсько-української війни. На прикладах діяльності провідних музейних інституцій України автори аналізують трансформацію їхньої діяльності у відповідь на воєнні виклики через бачення сучасних трендів і політик, зокрема, досліджують роль музеїв як простору суспільного діалогу та місця переосмислення ролі національної пам’яті; інтеграцію цифрових технологій у діяльність сучасних музеїв; утвердження соціальної відповідальності, інклюзивності та доступності; музеїв як інструментів культурної дипломатії та інше.

Опубліковано

2025-10-01

Номер

№ 3(96) (2025)

Розділ

Історичні пам'ятки та культурна спадщина України

Ліцензія

Ліцензія Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).