Етика і мораль у соціокультурному розвитку людства від первісності до сучасності в контексті гейміфікації культурних практик
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.338880Ключові слова:
етика, мораль, гейміфікація, соціокультурний розвиток, цифрове суспільствоАнотація
Актуальність теми зумовлена не лише науковим інтересом, а й практичною потребою сучасного суспільства у формуванні нових етичних орієнтирів, що відповідали б викликам часу, зокрема в умовах війни, кризи довіри до інституцій, інформаційного перевантаження та зростання впливу гейміфікованих технологій на формування свідомості. Процеси глобалізації та цифровізації, очевидцями і співучасниками яких ми є, суттєво трансформують традиційні соціальні зв’язки, провокуючи потребу осмислення нових форм етичного впливу через різноманітні культурні практики, на які значний вплив має гейміфікація. У сучасному світі гейміфікація стала феноменом, що не лише умовно «захопив» такі сфери людської життєдіяльності, як освіта, мистецтво, реклама, соціальна комунікація, психологія впливу, а й став викликом для традиційних моральних орієнтирів.
Мета дослідження – комплексно осмислити роль етики і моралі у соціокультурному розвитку людства від найдавніших часів до сучасності та простежити, як процеси гейміфікації трансформували його сучасні морально-етичні практики.
Висновки. Етика завжди відображала соціальні потреби, різні типи свідомості, а також домінантні форми культури. Цифровізована й глобалізована сучасність ще більше перетворює мораль, надаючи їй гнучкої контекстуальної форми і перетворюючи мережі, спільноти чи цифрові платформи на її носіїв. Як культурний і соціальний феномен гейміфікація відіграє значну роль у цьому процесі: формує нові способи взаємодії між інформацією і людьми та впливає на моральні орієнтири сучасної особистості. З одного боку, гейміфіковані практики редукують складні етичні проблеми до форматів ігрового вибору, стимулюють конформізм і залежність від зовнішньої винагороди, з другого – дають можливість моделювати моральну поведінку, формувати емпатію, розвивати критичне мислення та соціальну відповідальність. Отже, гейміфікація аж ніяк не заперечує мораль, а трансформує механізми її формування і переживання. Саме це і є її амбівалентною суттю та потенціалом – через гейміфіковані культурні практики формувати нові адаптивні, діалогічні й відкриті до рефлексії етичні горизонти.
Посилання
Алєксєєнко, T. Розвивальна цінність гейміфікації та її потенціал у підвищенні мотивації школярів до навчання. The XVI International Scientific and Practical Conference «Trends in the development of science and teaching methods». April 22–24, 2024. Sofia, 2024. Р. 181–183.
Лазарева, А. Юшкевич, Ю. Морально-етичні цінності громадянського суспільства: монографія. Одеса, 2016. 260 с.
Матківський, М., Тарас, Т., Лучкевич, Є. Роль гейміфікації у покращенні мотивації та навчальних результатів учнів середньої школи в умовах цифрової трансформації освіти в Україні. Педагогічна Академія: наукові записки. 2025. № 14. С. 1–22.
Поліщук, Н., Свідло, Т., Сторожик, М. Вплив філософії етики на формування сучасних суспільних норм в Україні. Вісник гуманітарних наук. 2025. № 3–4. С. 1–22.
Рогожа, М. Соціальна мораль: колізії мінімалізму: монографія. Київ, 2009. 216 с.
Саган, О. Гейміфікація як сучасний освітній тренд. Педагогічні науки. 2022. Вип. 100. С. 12–18.
Салата, О., Трухан, О. Гейміфікація як засіб підвищення ефективності процесу навчання в закладах середньої освіти. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2023. № 3 (76). С. 47–60.
Сірський, Л. Як працює гейміфікація в онлайн-тренінгах і системах управління навчанням?! URL: https://kwiga.com/ua/blog/yak-pracyuye-gejmifikaciya-v-onlajn-treningah-i-sistemah-upravlinnya-navchannyam
Толочко, C. Теоретико-методологічний аналіз гейміфікації як сучасного освітнього феномена. Перспективи та інновації науки. 2023. № 1 (19). С. 370–383.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензія Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).