Національно-патріотичне виховання у контексті утвердження української ідентичності в умовах війни: українознавчий контент
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.339615Ключові слова:
національно-патріотичне виховання, українознавство, національна ідентичність, учнівська молодь, Міжнародний конкурс з українознавства, російсько-українська війнаАнотація
Актуальність. У період війни національно-патріотичне виховання молоді набуває першочергового значення як стратегічний чинник забезпечення єдності суспільства, його стійкості до зовнішніх викликів і загроз. Українознавство як міждисциплінарна галузь знань виступає дієвим інструментом формування свідомого і мотивованого патріотизму учнівської молоді, воно інтегрує знання та цінності, формує національну ідентичність, виховує здатність до критичного мислення й активної громадянської позиції здобувачів освіти. В умовах війни українознавство не лише зберігає свою актуальність, а й постає як стратегічний освітній ресурс у процесі зміцнення державності України. Одним із ефективних інструментів формування патріотичної свідомості є науково-дослідна діяльність учнів, яка забезпечує розвиток інтелектуального потенціалу і формує глибоке розуміння національних цінностей, історичної правди, особистої відповідальності перед державою. Науково-дослідна діяльність розвиває в учнів уміння мислити критично, працювати з джерелами, аналізувати суспільні процеси. Це сприяє глибшому розумінню історичних подій, сучасного становища країни та усвідомлення своєї ролі в її майбутньому. Зокрема, XVIII Міжнародний конкурс з українознавства (2024–2025) засвідчив, що учнівські дослідження стають вагомим чинником у розвитку національної свідомості та патріотичного виховання.
Мета статті полягає в аналізі проблематики й структури українознавчих практик як чинника формування патріотичної свідомості та активної громадянської позиції здобувачів освіти в умовах російсько-української війни.
Висновки. Формування свідомого і мотивованого патріотизму в умовах сучасних викликів, зокрема повномасштабної російсько-української війни, є одним із пріоритетних завдань освіти України. Важливу роль у цьому процесі відіграє українознавство як інтегративна наука, що поєднує історичні, культурологічні, мовознавчі, етнологічні та філософські знання. Його освітній потенціал реалізується не лише через навчальні програми, а й через науково-пошукову діяльність учнівської молоді, зокрема участь у всеукраїнських і міжнародних конкурсах. Одним із таких майданчиків став Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів, який з 2007 р. організовує Науково-дослідний інститут українознавства. XVIIІ конкурс (26–28 березня 2025 р., м. Київ) засвідчив значний інтерес учнівської молоді до українознавчих студій і продемонстрував потенціал українознавства у формуванні патріотичної свідомості.
Посилання
Бевз, Тетяна. Патріотизм як феномен: етимологічні корені, історична еволюція та ідеологічні аспекти. Українознавство та етнопедагогіка: витоки, становлення та розвиток шкільництва на теренах Прикарпаття: матеріали обласної педагогічної науково-практичної конференції (29 травня 2024 року) / авторка ідеї та упорядниця Л. Максим’як. Івано-Франківськ, 2024. С. 65–68.
Бех, І. Д. Виховні проблеми воєнного часу в контексті зміцнення незалежності України: наукова доповідь на засіданні Президії НАПН України, присвяченому 33-й річниці Незалежності України, 22 серпня 2024 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2024. № 6 (2). С. 1–5. URL: https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6203
Бондаренко, Н. В., Косянчук, С. В. Національно-патріотичне виховання у контексті сучасних викликів: методичні рекомендації (для вчителів, методистів, авторів програм і підручників, науковців, викладачів, студентів закладів професійної й вищої освіти, управлінців, політиків). Київ, 2022. 64 с.
Газізова, О. Українознавчі засади формування патріотичної свідомості здобувачів освіти (на матеріалах XVІІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти). Українознавство. 2024. № 4. С. 175–289.
Закон України від 13.12.2022 № 2834- IX «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text
Ірина Грабовська. Українознавство виховує свідомих громадян і патріотів України. День. 2025. 31 березня.
Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 06.06.2022. № 527. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729- 22#Text
Національна ідентичність у трансформаційних процесах: безпекові чинники та консолідація суспільства / О. Газізова, Т. Бевз, І. Краснодемська, С. Бойко, Ю. Шинкарик, А. Кононенко, О. Соболєва. Тернопіль, 2023. 308 с.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року». URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олена Газізова Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
