Уроки Переяславської угоди для української державності: історіографія та українознавчий аналіз
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.343915Ключові слова:
Переяславська угода, «Березневі статті», українська державність, історіографія, українознавство, російсько-українська війна, імперські міфи, національна пам’ятьАнотація
Актуальність. Важливість заявленої проблеми полягає у тому, що осмислення Переяславської угоди 1654 року в українознавчому контексті дає можливість не лише з’ясувати реальний політико-правовий статус Гетьманщини у відносинах з Московським царством, а й актуалізувати уроки минулого для збереження сучасної української державності. Імперські та радянські інтерпретації трактували Переяслав як «возз’єднання», тоді як українознавчий підхід наголошує на протекторатному характері угоди, яка невдовзі була грубо порушена. У сучасних умовах російсько-української війни критичне переосмислення цієї події є складовою інформаційної безпеки, національної пам’яті та ідентичності українського народу.
Мета дослідження – здійснити історіографічний та ідейно-політичний аналіз Переяславської угоди 1654 року через призму українознавства, зосередивши увагу на деконструкції імперських міфів і визначенні її уроків для сьогодення.
Висновки. Переяславська угода мала характер військово-політичного союзу з елементами протекторату, а не «возз’єднання», як це десятиліттями пропагувала імперська та радянська історіографія. Козацька держава вступала у відносини з Москвою як суб’єкт міжнародного права, прагнучи забезпечити собі захист у війні з Польщею, натомість стала жертвою системного порушення домовленостей та поступової інкорпорації. Історичний досвід 1654 р. є пересторогою: навіть часткова втрата суверенних прав неминуче призводить до повної втрати незалежності. Ключовими чинниками збереження державності є єдність політичної нації, наявність власної армії та здатність протидіяти зовнішнім впливам. Історія Переяслава переконливо демонструє, що роз’єднаність еліт, відсутність єдиного стратегічного бачення та залежність від зовнішніх союзників послаблюють державу й роблять її вразливою до імперських зазіхань. В умовах сучасної російсько-української війни уроки XVII ст. зберігають виняткове значення: боротьба відбувається не лише на полі бою, а й у сфері історичної пам’яті та інформаційного простору. Протидія російським історичним міфам і фальсифікаціям, критичний аналіз джерел і відновлення національної перспективи у трактуванні Переяслава є необхідною умовою захисту історичної правди та утвердження незалежності сучасної України. Отже, Переяславська угода має розглядатися не як символ «єдності народів», а як історичний урок про згубні наслідки компромісів із власним суверенітетом.
Посилання
Акти Гетьманщини (1648–1659): зб. / упоряд. Брехуненко В. А. Київ, 2010. Т. 5. 840 с.
Антонович, В. Б., Петровський, М. М. Нариси історії України / за ред. Терещенка Ю. І. Київ, 2008. 512 с.
«Березневі статті» 1654 року. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Ф. І. Спр. 1654/2. Арк. 1–12.
Брехуненко, В. А. Джерела з історії Переяславської ради 1654 р.: у 4 т. Київ, 2008. Т. 1. 480 с.
Брехуненко, В. А. Джерела з історії Переяславської ради 1654 р.: у 4 т. Київ, 2009–2011. Т. 2–4.
Брехуненко, В. А. Переяславська Рада 1654 року: міфи та реальність. Київ, 2003. 320 с.
Возз’єднання України з Росією: документи і матеріали / пер. з рос. Ковальчука М. І. Київ, 1954. Т. 1. 420 с.
В’ятрович, В. М. Національна свідомість та державність у творах І. Лисяка-Рудницького. Український історичний журнал. 2017. № 3. С. 45–67.
Горєлов, М. П. Цивілізаційний крах чи політична поразка?: економічні передумови ліквідації Гетьманщини. Київ, 2018. 280 с.
Грушевський, М. С. Історія України-Руси. Київ, 1997. Т. 9, кн. 2. 780 с.
Грушевський, М. С. Переяславська умова України з Москвою 1654 р. Київ, 2009. 160 с.
Документи Богдана Хмельницького (1648–1657) / упоряд. Крип’якевич І. П., Бутич І.; відп. ред. Шевченко Ф. П. Київ, 1961. 738 с.
Довженко, О. Історичні есе: Нація, держава, ідея. Київ, 2018. 280 с.
Каппель, Є. Хмельницький і Москва: політичні стратегії 1648–1654. Львів, 2016. 288 с.
Кияшко, Я. В. Козацька еліта: соціальна динаміка та політична культура (середина XVII ст.). Наукові записки НТШ. 2020. Т. 35. С. 112–145.
Колесса, О. М. Козацька держава: адміністративний устрій та правовий статус (1648–1782). Київ, 2018. 432 с.
Липинський, В. Поразка на Переяславі: політичні наслідки 1654 року. Харків, 2015. 224 с.
Липинський, В. Україна на переломі. 1657–1659. Київ, 2020. 416 с.
Літопис Самійла Величка / ред. Щербак В. О. Київ, 2012. Т. 1. 720 с.
Мірчук, О. І. Літописні нариси з історії Гетьманщини. Дніпро, 2017. 368 с.
Оглоблин, О. До питання про юридичну природу Переяславської угоди 1654 року. Нью-Йорк, 1960. 150 с.
Огієнко, І. І. Історія Русів: українська державність у церковній історіографії. Київ, 2015. 320 с.
Орлюк, Б. П. Гетьманська Україна та Російська держава: правові аспекти відносин (1654–1783). Одеса, 2019. 304 с.
Переяславська рада 1654 р. у національній пам’яті: колективна монографія / ред. кол. В. М. Горда та ін. Київ, 2021. 456 с.
Плохій, С. М. Україна: Історія. Київ, 2018. 568 с.
Прус, В. І., Курас, Д. О. Правовий статус Гетьманщини після 1654 року: теорія та практика. Харків, 2021. 192 с.
Російські історичні міфи: деконструкція: збірник статей / упоряд. Л. В. Білоус. Дніпро, 2019. 144 с.
Середников, С. В. Ідея державності в українській політичній думці від Хмельницького до Мазепи. Харків, 2017. 256 с.
Сисоєв, Р. Московсько-українська війна 1658–1659 рр.: від протекторату до окупації. Харків, 2021. 320 с.
Степико, М. Т., Власюк, О. О. Історичні уроки Переяславської угоди для сучасної України. Українознавчий альманах. 2022. Вип. 28. С. 89–104.
Тези про 300-річчя возз’єднання України з Росією: тези доповідей і матеріали / Центральний комітет Комуністичної партії Радянського Союзу (ЦК КПРС). Київ, 1954.
Третьякевич, І. П. Нариси з історії України XVII–XVIII ст. Історія української державності: у 5 т. Київ, 2014. Т. 2. С. 150–240.
Український інститут національної пам’яті. Онлайн-публікації з історії державотворення. URL: https://uinp.gov.ua/publikatsiyi (дата звернення: 15.08.2025).
Федорук, Я. О. Українсько-московська угода 1654 р.: джерела та інтерпретації. Львів, 2014. 278 с.
Хроніка Боплана: свідчення про Україну XVII ст. / пер. з франц. Шевченко І. М. Київ, 2019. 256 с.
Шевчук, В. О. Правова історія України: від козацької держави до незалежності. Київ, 2019. 400 с.
Швець, С. К. Переяславська рада: міжнародний контекст та альтернативи. З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2016. № 1/2. С. 78–99.
Шумлянський, П. В. Переяславська угода 1654 р.: правовий аналіз. Львів, 2017. 180 с.
Яковенко, Н. Паралельний світ: дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVII ст. Київ, 2020. 640 с.
Konopczyński, W. Dzieje Polski nowożytnej. Warszawa, 2003. T. 2. 670 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олексій Маслак Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
