Публікації мемуарів жінок і про жінок-учасниць Української революції 1917–1921 рр. у комбатантських часописах західної української діаспори
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.343916Ключові слова:
Українська національна революція, жінки, мемуари, періодична преса, часопис, західна українська діаспора, Європа, США, КанадаАнотація
Актуальність. Українська національна революція 1917–1921 рр. породила величезний обсяг мемуарної літератури, автори якої занотовували свої враження у щоденникових записах, намагалися усвідомити перебіг революції, причини її поразки, віддзеркалюючи у спогадах як власний досвід участі, так і думки щодо подій, діячів і діячок революційної доби. Мемуари жінок і про жінок набувають ваги для дослідників з огляду на розвиток «жіночої історії» як актуального напряму сучасних гендерних досліджень, одним із аспектів якого є вивчення українського жіноцтва в умовах революційного зламу. Актуальності жіночій темі у мемуаристиці революційної доби додає сучасний стан українського суспільства: російсько-українська війна зумовила глибоку трансформацію гендерних ролей, зокрема залучення жінок до військової сфери, що суголосно досвіду революційних часів, що відбився в мемуарах жінок і про жінок.
Метою статті є аналіз особливостей публікацій та інформаційного потенціалу мемуарів жінок і про жінок-учасниць Української національної революції 1917–1921 рр. на сторінках комбатантських часописів, що видавалися в західній українській діаспорі у другій половині ХХ ст.
Висновки. Основний масив опублікованих учасниками Української революції у діаспорній періодиці мемуарів, зокрема жіночих, припадає на 50–70-ті роки ХХ ст. Це переважно короткі спогади про події або учасниць та учасників національно-визвольних змагань. Проаналізованій мемуаристиці притаманні суб’єктивність, певна публіцистичність. Мемуарні твори мають потужний та різноаспектний інформаційний потенціал. Це важливе джерело з історії Української національної революції: на тлі інформації про події вони зберігають імена жінок, засвідчують їхню участь і роль у національно-визвольній боротьбі. Мемуаристика відбиває різні жіночі досвіди, зумовлені змінами воєнної та революційної доби: сестри-жалібниці, військові, зв’язкові, урядовиці. Опубліковані мемуари віддзеркалюють історію української діаспори, зокрема її жіночої складової, через висвітлення життєвого шляху авторок в еміграції й власне факт публікації у пресових виданнях, що свідчить про їхню активну життєву позицію. Вони є джерелом з історії діаспорної преси, зокрема комбатантської. На це вказують публікації не тільки спогадів, а й некрологів, іноді досить розлогих, уривки мемуарів у біографічних статтях і листах.
Посилання
Біличенко, О. Спогади Надії Суровцової як феномен української мемуаристики. Волинь філологічна: текст і контекст. Українська література як художній феномен: зб. наук. пр. 2015. Вип. 19. С. 6–12.
Бонь, О. Захоплення більшовиками Києва у січні 1918 року очима українських гуманітаріїв: ego-документи. Київські історичні студії. 2018. № 1. С. 137–142.
Боровик, М. Українсько-канадська преса та її значення для української меншини в Канаді. Мюнхен, 1977. 344 с.
Вишнівський, О. Наша Світланка. Голос Комбатанта. 1959. Ч. 4. С. 5–6.
Вишневський, О. Галина Ліневичева. Бюлетень СБВУ. 1963. Ч. 14. С. 23.
Від редакції. Голос Комбатанта. 1958. № 1. С. 1–2.
Від редакції. За державність. 1964. № 10. С. 6.
Від редакційної колегії. Бюлетень СБВУ. 1959. Ч. 1. С.1–2.
Вісті комбатанта. Індекс. 1961–1985 / упоряд. В. Федорович. Торонто, 1987. 164 с.
Власова, В., Полякова, Л. Проблема професійної реалізації жінок в період Української революції на матеріалах пам’яті Надії Суровцової та Софії Русової. Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія. 2023. Вип. 12. С. 142–155.
Вонарха-Варнак, І. Замість квітів на могилу (У 5-ту річницю смерті Ольги Петлюрової). Дороговказ. 1965. Ч. 5–6. С. 5.
Гажа, Т. П. Українська літературна мемуаристика другої половини XX століття: становлення об’єктного і суб’єктного типів: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: 10.01.01. Харків, 2006. 19 с.
Гайдай, О. Ідеальні незнайомці. Роздуми над спогадами графині Зофії Грохольської в контексті локальної історії. Україна Модерна. 2018. URL: https://uamoderna.com/event/gaidai–zofia–grocholska (дата звернення: 05.08.2025).
Геркен-Русова, Н. Варка-перевізниця. Визвольний шлях. 1958. № 5. С. 537–546.
Геркен-Русова, Н. Варка-перевізниця. Визвольний шлях. 1958. № 6. С. 669–683.
Голіян, Р. С. Історія української преси в ЗСА. Мюнхен, 1988. 320 с.
Гонюкова, Л. Спогади Софії Русової. Український історичний журнал. 1999. № 5. С. 133–138.
Горішний, І. Пам’яті Віри Бабенко. Бюлетень СБВУ. 1961. Ч. 8. С. 3–5.
Гришин, А. Світлій пам’яті Христини Сушко. Дороговказ. 1967. Ч. 14–15. С. 23.
Грідіна, А. Жінки-героїні української революції за спогадами сучасників. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2022. Вип. 52. Т. 1. С. 46–52.
Грідіна, А. Жіночий погляд на українське суспільство в 1917–1921 роках у мемуарах сучасниць. Південний архів (історичні науки): збірник наукових праць. 2022. Вип. 38. С. 35–48.
Грушецький, І. Любов Михайлів. Дороговказ. 1965. Ч. 7. С. 31.
Губарець, В. Українська етнічна преса у Північній Америці: історія і сучасність. Наукові записки Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. 2005. Т. 22. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1451 (дата звернення: 07.08.2025).
Гудимович-Казанівська, В. Дія, варта, щоб пригадати (про М. Тарасенко та Н. Гудимович). Дороговказ. 1966. Ч. 9. С. 9–11.
Демянчук, М. Похорон хор. УСС Софії Галєчко. Спомин. Вісті комбатанта. 1965. № 3. С. 35–36.
Демянчук, М. За дбайливіше писання споминів. Вісті комбатанта. 1966. № 2. С. 44–46.
Дзира, О. Преса української діаспори Канади в міжвоєнний період як виразник думки громадськості. Рукописна та книжкова спадщина України. 2014. Вип. 18. С.446–459.
Добко, Т., Дуднік, О. Покажчики змісту українських комбатантських періодичних видань як елемент дослідів національно-визвольних змагань українського народу 1917–1921 рр. Сторінки історії. 2019. № 49. С. 259–268.
Дорохіна, Т. Ф. Часопис «Визвольний шлях» в українській зарубіжній історичній та суспільно-політичній думці 1948–1991 рр.: дис... канд. іст. наук: 07.00.06. Чернігів, 2006. 294 с.
Дорошенко, В. Українська преса у вільному світі в роках 1961 і 1962. Свобода. Альманах на 1963 р. 1964. С. 53–75.
Д-р Олена Степанів. Вісті комбатанта. 1963. № 4. С. 73–74.
Драч, В. Наші героїні. Вісті комбатанта. 1965. № 1. С. 35–38.
Животко, А. Історія української преси. Мюнхен, 1989–1990. 334 с.
Жук, Є. Українське жіноче коло (перша українська жіноча організація на Наддніпрянській Україні). Визвольний шлях. 1963. № 6. С. 643–648.
Задоянний, В. Жінки-героїні української визвольної боротьби 1917–1921 рр. Дороговказ. 1965. Ч. 4. С. 2–8.
Ірина Домбчевська. Вісті комбатанта. 1964. № 3. С. 57.
Клепачівський, К. Лист до редакції. Дороговказ. 1965. Ч. 7. С. 31.
Книш, І. Останній салют Олені Степанів. Визвольний шлях. 1953. № 11–12. С. 1304–1315.
Коваль, Р. Жінки у Визвольній війні. Історії, біографії, спогади. 1917–1930. Київ, 2020. 424 с.
Лабур, О. Джерелознавчі аспекти вивчення друкованих свідчень старих більшовичок Є. Бош, С. Гопнер, О. Коллонтай. Сторінки історії. 2015. № 40. С. 81–90.
Левицький, В. «Знаємо, за що воюємо: за Україну!» (Дівоча чота в Дієвій Армії УНР). Дороговказ. 1964. Ч. 1–2. С. 6–8.
Левицька-Холодна, Н. Життєвий шлях Андрія Левицького. Бюлетень СБВУ. 1964. Ч. 18. С. 2–10.
Липовецький, І. Поклін українській жінці-героїні. Дороговказ.1964. Ч. 1–2. С. 5.
Липовецький, І. Олександра Сперанська-Рибачук. Дороговказ. 1966. Ч. 10. С. 10–11.
Липовецький, І. Надя Ковальчук (зв’язкова з Катеринославщини). Дороговказ.1966. Ч. 10. С. 12–13.
Липовецький, І. Тамара Петрів. Дороговказ. 1969. Ч. 23. С. 18–20.
Липовецький, І. Марія Левицька. Дороговказ. 1969. Ч. 24. С. 10–12.
Лимаренко, П. Марія Урбан-Вовк. Дороговказ. 1966. Ч. 10. С. 18–19.
Любов Горяча-Бацуца. Дороговказ. 1969. Ч. 24. С. 25.
Маців, Б. Спогади – частина нашої історії. Вісті комбатанта. 1989. № 5–6. С. 25–27.
Ніна Янова. Дороговказ. 1964. Ч. 3. С. 29–30.
Ніна Янова. Вісті комбатанта. 1965. № 1. С. 58–59.
Онищенко, О. Поетика націєтворчого дискурсу в українській діаспорній спогадовій літературі. Філологічний дискурс: зб. наук. праць. 2017. Вип. 7. С. 162–175.
Отземко, О. Мемуари жінок і про жінок-учасниць Української революції 1917–1921 рр. на сторінках західноукраїнських часописів міжвоєнного періоду. Старожитності Лукомор’я. 2024. № 4. С. 91–101.
Пархоменко, В. Вітчизняна мемуаристика Української революції 1917–1921 рр.: навч.-метод. посіб. Миколаїв, 2019. 350 с.
Пекарчук, Х. Моя служба Україні як вояка. Дороговказ. 1964. Ч. 1–2. С. 10–13.
Петрів, Т. Сорок років тому… (Потяг головного Отамана). Бюлетень СБВУ. 1960. Ч. 4. С. 4–5.
Петрів, Т. З днів золотого дитинства (З нагоди 70-річного ювілею майора Н. Горбача). Бюлетень СБВУ. 1962. Ч. 11. С. 14–15.
Петрів, Т. 1917 р. у Києві. Бюлетень СБВУ. 1962. № 12. С. 10–12.
Петрів, Т. Оля Батурова. Дороговказ. 1965. Ч. 7. С. 1–5.
Петруняк-Снакова, К. Думками в минуле. Сурмач. 1956. № 3. С. 25–28.
Петруняк-Снакова, К. Думками в минуле. Сурмач.1957. № 1. С. 22–25.
Пиріг, Р. Мемуари сучасників як джерело з історії Української революції 1917–1921 років. Проблеми вивчення історії Української революції 1917–1921 років. 2009. Вип. 4. С. 31–58.
Покажчик змісту «Бюлетеня Союзу Бувших Українських Вояків у Канаді». 1964. 8 с. URL: https://drive.google.com/file/d/12swCixQoMd3 1sK8GU R9jPJyMAOo37KD1/view (дата звернення: 04.08.2025).
Рудницька, М. Львівське жіноцтво під час Листопадового перевороту. Вісті комбатанта. 1969. № 1. С. 13–18.
Русов, Ю. Кілька спогадів про Софію Русову. Визвольний шлях. 1956. № 10. С. 1172–1182.
Совачева, Г. Крізь пориви життя. Визвольний шлях. 1964. № 11. С. 1207–1214.
Тернопільський, Ю. Українська преса з перспективи 150-ліття. Джерсі-Сіті, 1974. 178 с.
Трембіцький, А. Проскурівщина 1917 року у спогадах Наталії Дорошенко-Савченко на сторінках часопису «Свобода» (Нью-Йорк). Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2011. Вип. 4. С. 163–167.
Федак-Шепарович, О. Український Червоний Хрест у Львові 1918–1919 рр. Вісті комбатанта. 1961. № 3. С. 25–32.
Фединський, О. Бібліографічний покажчик української преси поза межами України. Речник ІІ – за 1967 рік. Клівленд, 1968. 56 с.
Федунь, М. Жіноче мемуарне письмо Західної України першої половини ХХ століття. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 2015. № 2. С. 255–263.
Фещенко-Чопівський, М. Маруся Соколовська. Дороговказ. 1964. Ч. 1–2. С. 13–14.
Ходорович-Завадська, В. Генерал Микола Ходорович. Дороговказ.1967. Ч. 18. С. 12–14.
Цапко, І. Кінний бій під Сидоровим. За державність. 1964. Зб. 10. С. 204–209.
Чекалюк, В. Українськомовна преса США та Канади, її вплив на українські видання. Наукові записки Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. 2004. Т. 15. С. 50–55.
Шпаргало, Є. Висвітлення подій Української революції 1917–1921 рр. часописом «Вісті комбатанта». Бібліотечний вісник. 2018. № 1. С. 28–34.
Ярмак, О. Смерть командира полк. Пархомюка. Вісті комбатанта. 1966. № 3. С. 35–38.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олена Отземко Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).