Внесок художника Юрія Логвина у візуальну репрезентацію теми Голодомору

Анотація

Актуальність. Голодомор 1932–1933 рр., вчинений тоталітарним комуністичним режимом СРСР, завдав колосального удару по українському народу – багатомільйонні прямі й непрямі людські втрати, знищення значної частини матеріальної і нематеріальної культурної спадщини, деформації соціуму і особистості у жертв тяжкого злочину геноциду, які вижили, тощо. Довгі десятиліття в комуністичній державі з центром у Москві переслідувалися будь-які згадки про цю цілеспрямовано організовану катастрофу України. Неможливість публічно згадувати і осмислювати трагедію призводить до ще глибшої травматизації жертв та збереження постгеноцидного стану всього суспільства. Як пояснює психоаналітик і психолог Р. Кечур, «травма є нерозділене переживання, коли людина перебуває всередині травми і ніхто не розділяє цю травму». У цьому контексті важливу терапевтичну роль для постраждалого суспільства та його окремих представників може і має відігравати мистецтво.

          Мета – розглянути внесок відомого художника-графіка і письменника Ю. Логвина у візуальну репрезентацію теми Голодомору.

 Висновки. Ю. Логвин як митець, що постійно у художніх творах відображав минуле і культуру України, під впливом трагічних родинних спогадів про 1932–1933 рр. і, ймовірно, власного повоєнного досвіду одним із перших серед художників совєтської України звернувся до теми Голодомору. Його внесок у її художнє осмислення та відображення є невеликим за обсягом, але знаковим з огляду на суспільно-політичні обставини. Висновок про першість Ю. Логвина у відображенні у візуальному мистецтві післявоєнної УРСР Голодомору є попереднім, адже пошук творів з цієї тематики має бути продовжений.  На початку 2000-х років Ю. Логвин був не просто відомим художником і письменником, а визнаним майстром промислової графіки, автором низки популярних і тиражних серій українських марок. Набагато ширшу аудиторію могла б отримати його поштова мініатюра, ескізи якої він створив у 2003 р. до роковин Голодомору. У них була закладена цікава ідея – використати трансформований нарбутівський образ «Молодої України» як символ УНР та відродженої української державності загалом, щоб показати трагедію української нації. Проте символіка, використана митцем, не знайшла підтримки у членів редакційно-художньої ради Укрпошти, які розцінили ці ескізи як надто похмурі. Хоча частина фахівців вважала їх такими, що відображають глибину трагедії української нації, яку вона пережила під час совєтського геноциду.