Устинські книги кобзарів, Кахтирі та справжність «Велесової книги»: постановка питання

Автор(и)

  • Ігор Рассоха

DOI:

https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.345378

Ключові слова:

«Велесова книга», кобзарі, Кахтирі, лебійська мова, рельєфна писемність для сліпих

Анотація

Актуальність. «Старша Едда», «Веди», «Старий Заповіт», «Іліада» – це не тільки світові пам’ятки літератури і духовно-релігійної традиції, вони також є надзвичайно важливими історичними джерелами. У разі визнання справжності «Велесової книги» вона стає з ними в один ряд саме як найдавніша письмова пам’ятка України. Це  значно збагатить джерельну базу щодо ранньої історії й духовних підвалин України.

         Мета – обґрунтування гіпотези, яка природним чином пояснює два критичних питання щодо справжності «Велесової книги»:  1. Навіщо «Велесову книгу» записали і переписували шляхом продряпування на деревʼяних дощечках? 2. Яка соціальна група була здатна і зацікавлена зберігати та переписувати текст явно язичницького змісту в умовах багатовікового панування християнства?

         Висновки. «Велесова книга» зберігалася і активно використовувалася в середовищі корпорації українських сліпих старців-кобзарів, що бере початок безпосередньо від язичницьких волхвів, вона містить низку слів їхньої таємної лебійської мови. Кобзарі зберегли певні традиції таємних язичницьких ритуалів аж до початку ХХ століття. Саме через використання «Велесової книги» сліпими кобзарями її переписували шляхом вирізання літер на дерев’яних дощечках. Вона була частиною бібліотеки священних текстів кобзарів. Такі книги називалися «Кахтирі». Після знищення у 1775 році Запорозької Січі кобзарі за ініціативою свого лідера Гната Рогозянського завчили зміст основних Кахтирів напам’ять, що склало т. зв. Устинські книги їхньої власної таємної усної традиції. Водночас «найдавніші книги було віддано на схов Українцям на великі роки».

Посилання

Яценко, Б., Яценко, В. Велесова книга: духовний заповіт предків / ритм. пер. укр. мовою, дослідження та рецензії Б. Яценка; рос. мовою – В. Яценка. Київ, 2004. 256 с.

Етимологічний словник української мови: у 7 т. / ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Т. 5–6. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ, 2006, 2012. 705 с., 568 с.

Иванов, В. В., Топоров, В. Н. Велс. Велес. Мифы народов мира. Москва, 2000. Т. 1. С. 227, 229.

Иллич-Свитыч, В. М. Опыт сравнения ностратических языков (семито-хамитский, картвельский, индоевропейский, уральский, дравидийский, алтайский). Введение. Сравнительный словарь (b-K). Москва, 1971. 372 с.

Кушпет, Володимир. Старцівство: мандрівні старці-музиканти в Україні (ХІХ – поч. ХХ ст.). Київ, 2007. 592 с.: іл. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kushpet_Volodymyr/Startsivstvo_mandrivni_startsi-muzykanty_v_Ukraini_XIX_poch_XX_st/

Лучик, В. Болезнь роста, или Откуда мы и наш язык. День. Украина, 16.03.2007. URL: http://inosmi.ru/world/20070316/233448.html

Мартинович, П. Д. Українські записи. Харків, 2012. 534 с.; 128 іл.

Рассоха, І. М. Справжність Велесової книги: науковий доказ. Київ, 2018. 320 с.: іл. URL: https://drive.google.com/file/d/1tiAAIDzO2KiMBEYvdnjcZDpSk4t8ldtC/view?usp=drive_link

Русанова, И. П., Тимощук, Б. А. Языческие святилища древних славян. 2-е изд. Москва, 2007. 304 с.

Словарь української мови / упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. Київ, 1958.

Словник таємної мови українських лірників та шаповалів (близько 1000 слів). 2006. URL: http://litopys.org.ua/rizne/lirn.htm

Творогов, О. В. К спорам о «Велесовой книге». Что думают ученые о «Велесовой книге». Санкт-Петербург, 2004. С. 6–29.

Ткаченко, Орест. Три проблеми з історії Слобідської України (Слобожанщини) і української мови в ній. Незгасимий СЛОВОСВІТ: збірник наукових праць на пошану професора Володимира Семеновича Калашника. Харків, 2011. С. 55–60. URL: https://drive.google.com/file/d/12OPYoBkf-u3JZ1UrWeeGKTNeeyx2kbPX/view

Фальсификация исторических источников и конструирование этнократических мифов. Москва, 2011. 382 с.

Черемський, К. П. Шлях звичаю. Харків, 2002. 444 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Cheremskyi_Kost/Shliakh_zvychaiu/

Шевельов, Ю. Історична фонологія української мови / пер. з англ. Харків, 2002. 1054 с.

Ющук, І. П. Чи могла бути «Велесова книга»? URL: https://svit.in.ua/stat/st62.htm

Hanninen, Kenneth, A. The Horizons of Blindness. Detroit, Mich., 1982. 143 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Номер

№ 4(97) (2025)

Розділ

Дискусійна трибуна

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Ігор Рассоха Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).