Екзистенційний вимір світоглядних уявлень українців в умовах соціальної травми, спричиненої Голодомором 1932—1933 років
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.356124Ключові слова:
Голодомор, соціальна травма, екзистенційні виміри особистості часів Голодомору, свобода, екзистенціали життя і смертіАнотація
Актуальність. Встановлення причин і пошук форм відновлення нормального стану суспільства після закінчення російсько-української війни, вибудова нових форм економічних, соціальних відносин, духовного світу особистості потребують зусиль фахівців у багатьох сферах суспільного життя. Своя частка відповідальності за цю надважливу справу лягає і на суспільні науки, в тому числі філософію і соціологію. Внесок філософії та соціології у ці спільні прагнення полягає, зокрема, у дослідженні екзистенційного виміру усвідомлення людиною глибинних засад власного буття, особистісних самоідентифікацій, свого призначення у світі.
Мета – осмислення Голодомору не лише через його безпосередні події, але і в горизонті одвічних цінностей, осягнутих людьми під час екзистенційних проривів – в ситуаціях осягнення свободи, життя і смерті, сенсу власного існування, місця і призначення людини в світі.
Висновки. Досвід Голодомору вносить нові, не помічені раніше західними дослідниками штрихи у розуміння соціальної травми, екзистенціальних проривів людини в межових ситуаціях. Розглянуті з боку філософської рефлексії факти постають як моменти екзистенційного перетлумачення особистістю власної сутності, а точніше, не перетлумачення, а перестворення, бо це був прорив за межі позиції біологічного виживання, прорив у таку сферу самоідентифікації, в якій цінності постають як щось вище за інстинкт самозбереження. Подібного роду зусилля в історії нерідко ставали вирішальними актами соціоантропогенезу і в цій своїй якості вимагають подальших фундаментальних досліджень.
Посилання
Aleksiievych, S. (2016). Chernobyl Prayer. Kyiv, 285 p. [in Ukr.]
Arendt, H. (2014).What is Freedom? Between the Past and the Future. Moscow, 372 p. [in Ukr.]
Hoichenko, D. (2013). The Red Apocalypse: Through Dekulakisation and the Holodomor. Memoirs of a Witness. Kyiv, 399 p. [in Rus.]
The Holodomor of 1932–1933 in Ukraine. Documents and Materials. (2007). In 4 Vols. Kyiv. [in Ukr.]
Denisova, T. (2008). Death – Ultimate Loneliness? Man. No. 5. [in Rus.]
Kasavina, N. (2013). Existential Experience: Experiencing the Path and Forming the Structure. Questions of Philosophy. No. 7. [in Rus.]
Koval, O. (2016). God, Freedom and Immortality in the Philosophy of Hannah Arendt. Man. No. 2. [in Rus.]
Humanity in Inhuman Times. Benefactors during the Holodomor. (2013). Lviv, 278 p. [in Ukr.]
Death with a Scythe over the Zdzvizhen River. Eyewitnesses Testify and Accuse. (2008). Brusyliv Region in 1932–1933. Zhytomyr, 178 p. [in Ukr.]
Obushnyi, M., Voropaieva, T. The Ukrainian People were Condemned to Destruction by the Dictatorial Regime in Moscow. All Plans and Actions for the Extermination of Ukrainians were Developed in Moscow. The Holodomor of 1932–1933 from a Political and Psychological Perspective. Ukrainske slovo (Ukrainian Word), No. 17–21. [in Ukr.]
Shalamov, V. Kolyma Tales. [online] Available at: http://www. Shalamov. Ru/library|2|4.htmp [in Rus.]
Yalom, I. (2017). The Cure for Love and Other Stories from a Psychotherapist. Kharkiv, 408 p. [in Ukr.]
Yatchenko, V., Oliinyk, O. (2014). The Cultural Context of Existential Experience. Multiversum. Philosophical Almanac. Issue 4–5. [in Ukr.]
Yatchenko, V. (2018). The Spiritual World of Ukrainians during the Holodomor. Sociological and Existential Dimensions of the Holodomor of 1932–1933 in Ukraine. Kyiv, 155 p. [in Ukr.]
Boccaccio, G. (2006). Decameron. Translated from Italian by M. Lukash. Kyiv, 222 p. [in Ukr.]
Yaspers, K. (1951). Rechenschaft und Ausblick. Munchen. [in Deu.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Володимир ЯтченкоАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Без Похідних 4.0 Міжнародна, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
