Вплив християнства на політичний та культурний розвиток Русі-України в VІ–X ст.
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.356139Ключові слова:
Русь-Україна, VI–X ст., християнізація, князь Бравлин, князь Аскольд, князь Дір, княгиня ОльгаАнотація
Актуальність. Християнізація Русі-України є знаковим цивілізаційним вибором наших предків. На цій темі постійно маніпулюють і викривляють істину різноманітні апологети «русского мира», просуваючи ідеологічно заангажовані спекулятивні наративи про «спільну колиску» «братніх» народів, про витоки московського релігійного фанатизму з київської землі тощо. Тим часом неупереджений об’єктивний аналіз взаємодії культур давньої України та Візантії засвідчує самодостатність національної ментальності та її збагачення шляхом сприйняття цінностей християнського образу світу. Ретельний аналіз джерел та модерних досліджень з означеної тематики сприятиме більш глибокому розумінню формування духовно-практичної парадигми буття українського народу.
Метою дослідження є аналіз християнських впливів на Русь-Україну в VI–X ст., включно до прийняття хрещення князем Володимиром Великим.
Висновки. В VI–X ст. відбувається консолідація праукраїнських спільнот в єдину державу Русь, яка вишукує можливості утвердити в Європі свою самобутність та незалежність. В непростих відносинах з провідними європейськими лідерами, зокрема Візантією та Священною Римською імперією, проходить не лише протистояння, але й взаємообмін матеріальними та культурними цінностями. Серед цих надбань особливе місце займає християнство – нова парадигма світобудови й соціальної організації держав. Християнізація Русі-України відбувалася у взаємовимірному і взаємовигідному контенті: з одного боку, потреба зміцнити конструктивні міжнародні зв’язки та свій вплив у світі, з іншого – знайти ефективний інструментарій об’єднання в єдиний державний організм давньоукраїнську спільноту племен і народів. Парадигма правителя в християнській картині світу надавала йому практично необмежені повноваження володарювати і правити. Непересічне значення мав і особистий князівський інтерес, а саме: легітимація власної присутності серед кола головних зверхників Європи. Останнє створювало повноважні можливості відстоювати національні інтереси та утверджувати Русь як незалежну державу.
Посилання
Балух, В. О. Візантиністика: курс лекцій. Чернівці, 2006. 606 с.
Брайчевський, М. Ю. Утвердження християнства на Русі. Київ, 1988. 259 с.
Брайчевский, М. Ю. Ольга и Константинополь. Южная Русь и Византия: сб. науч. тр. Киев, 1991. С. 12–20.
Войтович, В. Українська міфологія. Київ, 2002. 664 с.
Грушевський, М. Виїмки з жерел до історії України-Руси. До половини ХІ віка. Львів, 1895. 123 c.
Грушевський, М. С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. / редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Київ, 1991. Т. 1. 736 с.
Історія релігії в Україні: у 10 т. Т. І. Дохристиянські вірування. Прийняття християнства / за ред. Б. Лобовика. Київ, 1996. 384 с.
Історія української культури. Т. 1. 1/Мітологія, 2/ Побут, 3/Письменство / за заг. ред. І. Крип’якевича. 2-ге вид. Вінніпег – Канада, 1964. 480 с.
Костомаров, Н. И. Исторические произведения. Автобиография / сост. и истор.-биогр. очерк В. А. Замлинского. Киев, 1989. 736 с.
Крисаченко, В. С. Християнство на теренах давньої України: від Апостола Андрія до Князя Володимира. Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. Київ, 2012. 650 с.
Літопис Руський / пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; відп. ред. О. В. Мишанич. Київ, 1989. XVI+591 с.
Ортинський, І. СДВ. Хрищення, хрест та харизма України. Рим–Мюнхен–Фрайбурґ, 1988. 198 с.
Панас, К. Історія Української Церкви. Львів, 1991. 160 с.
Панчук, І. Історія України очима іноземців: довід.-хрестоматія. Тернопіль, 2009. 303 с.
Плохій, C. Брама Європи: історія України від скіфських воєн до незалежності / пер. з англ. Романа Клочка. Харків, 2016. 496 с.
Попович, М. В. Нарис історії культури України. Київ, 1998. 728 с.
Пріцак, О. Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саґ) / відп. ред. О. Мишанич. Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України. Kиїв, 1997. Т. І. 1080 с.
Світ про Україну та українців / упоряд. В. Кирилич. Київ, 2016. 452 с.
Січинський, В. Чужинці про Україну. Львів, 1991. 93 с.
Степовик, Д. Історія Києво-Печерської Лаври. Київ, 2001. 559 с.
Терещенко, Ю. І. Україна і європейський світ: нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця ХVІ ст.: навч. посіб. для студентів вищих навч. закл. Київ, 1996. 496 с.
Українська культура: лекції за редакцією Дмитра Антоновича / упор. С. В. Ульяновська. Київ, 1993. 592 с.
Ятченко, В. Ф. Про розвиток духовності українського етносу дохристиянської доби. Київ, 1988. 200 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Валерій Олексійчук Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).