Паразитна архітектура як стратегія подолання урбаністичних кордонів
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(72).2019.177777Ключові слова:
балкон, паразитна архітектура, урбаністичні кордониАнотація
Архітектурна логіка міської забудови завжди провокує появу кордонів у міському просторі. Ці кордони можуть бути як об’єктивними (географічними, адміністративними тощо), так і суб’єктивними (уявними, такими, що базуються на традиціях, соціальних нормах та повсякденних практиках). Утім для кожного містянина найважливіший кордон стосується межі між приватним і публічним простором, власним домом і зовнішнім світом. Ця межа не завжди є очевидною, адже існують численні способи взаємопроникнення цих двох територій. Однією зі стратегій, яка вправно долає усталені урбаністичні кордони, є паразитна архітектура. Так називають перехідні форми архітектури, пов’язані з розміщенням певних конструкцій на вже існуючих будівлях. У сучасному архітектурному дизайні паразитну архітектуру не таврують як негативне явище, навпаки, її розглядають у контексті посередництва між змінами в суспільстві та міською системою, адже формальне міське будування завжди провокує появу подальших адаптацій. У пострадянських країнах яскравим прикладом паразитної архітектури є розширені/перебудовані/засклені балкони. Ці архітектурні елементи стають способом перетворення публічного простору на приватний, експансії квартири назовні, на територію фасаду будинку. Перебудовані балкони давно перестали бути проявами маргінальності окремих жителів міст, перетворившись на потужну щоденну практику, яка стала традиційною і унормованою. Балкон – це передусім декларація приватності, яка є наслідком конкретних історичних передумов, а також віддзеркаленням економічного та політичного контекстів. Перебудований балкон – це претензія на більш гнучку архітектуру (тобто архітектуру з більш гнучкими кордонами), яка відповідатиме низовим потребам мешканців міст, а не задумам державних або приватних забудовників. У такий спосіб аналіз українських балконів в контексті актуальних трендів паразитної архітектури дасть змогу глибше зануритися в сучасне міське повсякдення, механізм творення суспільних норм та долання урбаністичних кордонів.Посилання
BURLAKA, O. (2019). Balcony Chic. Kyiv: Osnovy, 116 p. [in Eng.]
HUR, B. (2006). Prefab and Parasitic Architecture: Architectural Solution of the Future City Crisis (With Case-Study Design Projects). [online] Ames: Iowa State University, 220 p. Available at: https://books.google.com.ua/books/about/Prefab_and_Parasitic_Architecture.html?id=6HAbtwAACAAJ&redir_esc=y [in Eng.]
Malka Architecture. [online] Available at: https://www.stephanemalka.com/?page_id=2858&lang=en [in Eng.]
MELIS, L. (2003). Parasite Paradise: A Manifesto for Temporary Architecture and Flexible Urbanism. Rotterdam: Nai Uitgevers Pub, 186 р. [online] Available at: https://books.google.com.ua/books/about/Parasite_paradise.html?id=nVdUAAAAMAAJ&redir_esc=y [in Eng.]
Parasitic Architecture. [online] Available at: www.parasitic-architecture.webs.com [in Eng.]
ROALF, P. (2017). Parasitic Architecture: Stephane Malka. American Illustration – American Photography. [online] Available at: https://www.ai-ap.com/publications/article/22106/parasitic-architecture-stephane-malka.html [in Eng.]
BARDZINSKA-BONENBERG, T. (2017). Parasitic Architecture: Theory and Practice of the Postmodern Era. Advances in Human Factors, Sustainable Urban Planning and Infrastructure, [online] pp. 3–12. Available at: https://link.springer.com/chapter/10.1007%2F978-3-319-60450-3_1 [in Eng]
Trend Alert: Parasitic Architecture. Building and Décor. [online] Available at: https://www.buildinganddecor.co.za/trend-alert-parasitic-architecture/ [in Eng.]
KOTLIAR, Ye. (2007). Jewish Street Architecture. Independent Cultural Magazine «Ї», [online] (48). Available at: http://www.ji.lviv.ua/n48texts/kotlar1.htm [in Ukr.]
MELNYCHUK, H. The Well-Meaning Evil: What to Do with Glass Balconies and Other Controversial Decisions. Platforma. [online] Available at: https://platfor.ma/magazine/text-sq/opinion/chego-khochet-zhitel/ [in Rus.]
PETRENKO-LYSAK, А. Urban Balcony: A ‘Non-Place’ or an ‘Outside Place’ between the Private and the Public. Rubryka. [online] Available at: https://rubryka.com/blog/miskyj-balkon/ [in Ukr.]
POLEK, Т. (2018). Balcony in the Post-Soviet City: Private and Public in the Legal Perspective. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), [online] Vol. 2 (67), pp.170–179. Available at: http://journal.ndiu.org.ua/article/view/141607 [in Ukr.]
SKYRTA, О. ‘Parasitic Architecture Makes the City Unique’: A Polish Urbanist about Balconies and Kiosks. Platforma. [online] Available at: https://platfor.ma/magazine/text-sq/pb/mateush-mastalski/ [in Rus.]
Chaotic Glazing and Outbuildings. Kyivskyi Standart. [online] Available at: http://standard.a3.kyiv.ua/research/2-2-balcony [in Ukr.]
Recorded by T. Polek on 9.02.2016 from Victor Zotov, an Architect, Co-Founder of ‘CANactions’. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Tina Polek, Alla Petrenko-Lysak Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).