Військові символи Скіфії та Сарматії: тотемні звичаї та культ вовка
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(74).2020.199472Ключові слова:
Скіфія, Сарматія, тотемізм, культ вовка, вовк-перевертень, військовий штандарт, меч-акінакАнотація
У статті аналізуються тотемні військові культи вовка у правлячих станів скіфського та сарматського кіл етносів. Також розглядаються аналогічні традиції давніх народів європейського континенту, що межували зі Скіфією та Сарматією, зокрема тотемні звичаї у східних кельтів та гето-даків. Визначається, що в індоєвропейських етносів з давніх часів культ звіра-хижака формував військовий світогляд правлячої аристократії. В передскіфській період у Центральній та Східній Європі вже існував тотемізм мілітарного характеру. В період скіфського кола VII – III ст. до н. е. тотемні військові культи набули значного поширення. Про це свідчать власні назви скіфських войовничих об’єднань (саки-хумоварги, даої-«вовки»), згадки античних авторів, археологічні знахідки сакральних військових відзнак (бунчуків-штандартів) та розповсюдження «звіриного стилю» з агресивним хижаком. У III ст. до н. е. – II ст. н. е. у Сарматії військовий тотемізм набув ще більшого поширення. В цей час особливого значення набуває культ вовка. Предмети ритуального призначення, зображення вовкоподібних звірів на руків’ях та гардах сарматських акінаків, окремі самоназви сарматських субетносів (ургі-«вовки») є яскравими прикладами тотемної військової традиції першопредка воїна-вовка у сарматських народів. Окремо слід розглядати аналогічні тотемні традиції сусідніх європейських народів – гето-даків та східних кельтів. Даки мали яскраво виражений військовий звичай шанування вовка, а кельти – аналогічні культи, зокрема тотемний культ вепра. Попри це відзначається домінуючий вплив скіфської, а пізніше – сарматської військових традицій, які могли чинити значний вплив на всі сусідні етноси.Посилання
ABAYEV, V. (1949). The Ossetic Language and Folklore. Moscow; Leningrad: Academy of Sciences of the Soviet Union Press, 608 p. [in Rus.]
BONDARENKO, A. (2017). The Cult of the Wolf in the Military Traditions of Ancient Ukraine. Kyiv: Publisher Oleh Filiuk, 174 p. [in Ukr.]
BONDARENKO, A. (2014). The Cult of the Beast Warrior in the Aristocratic Classes of Ancient Cimmerians, Scythians, Sarmatians. COLLOQUIUM HEPTAPLOMERES: nauchnyi almanakh (A Scientific Almanac), Vol. 1. Nizhniy Novgorod, pp. 153–162. [in Rus.]
BESSONOVA, S. (1983). Religious Beliefs of Scythians. Kyiv, 138 p. [in Rus.]
GAMKRELIDZE, T., IVANOV, V. (1984). The Indo-European Language and Indo-European Peoples: Reconstruction, Historical and Typological Analysis of the Ancestral Language and Culture: In 2 Parts. Parts 1, 2. Tbilisi, 1330 p. [in Rus.]
Geography of Strabo in Seventeen Books. (1964). Leningrad, 834 p. [in Rus.]
HERODOTUS. (1993). The Histories: In 9 Books. Kyiv: Naukova dumka, 576 p. [in Ukr.]
GRAKOV, B. (1971). The Scythians. Moscow. 200 p. [in Rus.]
DENISOV, A. (2010). Accidental Findings of Bladed Weapons of the Early Iron Age from the Territory of the Samara Volga Region. In: L. Kuznetsova, ed., 40 Years of the Middle Volga Archaeological Expedition: Local History Notes. Vol. XV. Samara: Ofort LLC, 280 p.: Ill.; pp. 222–229. [in Rus.]
DZHakson, T., Konovalova, I., eds., PodosInov, A., comp., (2009). Antique Sources, Vol. 1 of Ancient Rus in Foreign Sources: A Reader. Moscow: Russian Foundation for the Promotion of Education and Science, 352 p. [in Rus.]
ZALIZNIAK, L. (1994). Essays on the Ancient History of Ukraine. Kyiv, 255 p. [in Ukr.]
IVANCHIK, A. (1988). The Dog Warriors. Masculine Unions and Scythian Invasions of Western Asia. Sovetskaya etnografiya (Soviet Ethnography), (5), pp. 42–43. [in Rus.]
IVANCHIK, A. (2005). Before Colonization. Northern Black Sea Region and Steppe Nomads of the 8th–7th Centuries BC in the Ancient Literary Tradition: Folklore, Literature, and History. Pontus Septertrionalis III. Moscow; Berlin: Palaeograph, 313 p. [in Rus.]
ILINSKAYA, V. (1971). The Character of a Cat-Like Predator in the Early Scythian Art. Sovetskaya arkheologiya (The Soviet Archaeology), (2), pp. 64–85. [in Rus.]
KAZAKEVYCH, H. (2008). The Echo of Carnyces: Military Traditions of Ancient Celts in the Lands of Ukraine, 4th–1st Centuries BC. Kyiv: Tempora, 112 p. [in Ukr.]
KAZAKEVYCH, H. (2010). Celts in the Lands of Ukraine: Archaeological, Linguistic, and Cultural Heritage. Kyiv, pp. 62–71. [in Ukr.]
KLOCHKO, V. (1996). The Armament and Military Affairs of the Ancient Population of Ukraine (5000–900 BC). Kyiv: ArtEk, 337 p. [in Ukr.]
MELIKOV, R. (2016). Scythian Ethnonyms and Anthroponyms in Ancient Eastern Cuneiform Texts. Voprosy epigrafiki (Questions of Epigraphy), Vol. 9. Moscow: Russian Foundation for the Promotion of Education and Science, pp. 74–94. [in Rus.]
MELNIKOVSKAYA, O. (1967). Southern Belarusian Tribes in the Early Iron Age. Moscow: Nauka, 195 p. [in Rus.]
NEFEDKIN, A. (2018). Sarmatians: The First Heavy Cavalry of the Steppes. Moscow: Yauza, 320 p. [in Rus.]
PIGULEVSKAYA, N. (1939). A 6th-Century Syrian Source about the Peoples of the Caucasus. Vestnik drevney istorii (Bulletin of Ancient History), (1), pp. 114–115. [in Rus.]
POLIDOVYCH, Yu. (2001). The Predatory Character in the Art of the Scythian World Peoples (according to the archaeological sites of the 7th–4th BC). [An abstract of thesis for Candidate of Sciences degree in History]. [online] Kyiv: ACADEMIA. Available at: http://www.academia.edu/3339470/Полідович_Ю.Б._Образ_хижака_у_мистецтві_народів_скіфського_світу_за_археологічними_пам_ятками_VII_IV_ст._до_н.е._._Автореф._дис._канд.іст.наук._К._2001._19_с [Accessed 12 Feb. 2020]. [in Ukr.]
SMIRNOV, K. (1964). The Savromats. The Early History and Culture of Savromats. Moscow: Nauka, 380 p. [in Rus.]
Treasures of Dnipropetrovsk National Historical Museum: An Idol of Kernosovka. [online] YouTube. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=0K_y0RzeHxg [Accessed 2 Feb. 2020]. [in Rus.]
TRUBACHEV, O. (1991). Ethnogenesis and Culture of the Ancient Slavs. A Linguistic Research. Moscow: Nauka. [in Rus.]
COULSTON, J. Tacitus, Historiae I.79 and the Impact of Sarmatian Warfare on the Roman Empire. Kontakt-Kooperaton-Konflikt: Germanen und Sarmaten zwischen dem 1. und dem. 4. Jahrhundert nach Christus. In: C. von Carnap‑Bornheim., ed., Internationales Kolloquium des Vorgeschichten Seminars der Philipps‑Universität Marburg, 12–16. Februar 1998. (Schriften des Archäologischen Landesmuseums. Bd. 1). Neumünster, pp. 415–433. [in Ger.]
ELIADE, M. (1995). De la Zamolxis la Genghis-Han. Studii comparative despre religiile şi folclorul Daciei şi Europei Orientale. Bucureşti: Editura Humanitas, 271 p. [in Rum.]
PARVAN, V., FLORESCU, R., ed., (1982). Getica, o protoistorie a Daciei. Bucureşti: Meridiane. [in Rum.]
STRECHIE, M. (2017). The Dacians, the Wolf Warriors. In: KNOWLEDGE-BASED ORGANIZATION International Conference, Vol. XXIII (2), pp. 367–373. [in Eng.]
USTINOVA, Yu. Werewolves and Men’s Societies in the Bactrian Art: the Kobyakovo Torque. In: V. Nikonorov, ed., Tsentralnaya Aziya ot Akhemenidov do Timuridov: arkheologiya, istoriya, etnologiya, kultura. Materialy Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii, posvyashchennoy 100-letiyu so dnya rozhdeniya Aleksandra Markovicha Belenitskogo, 2–5 noyabrya 2004 g. (Central Asia from the Achaemenids to the Timurids: Archaeology, History, Ethnology, Culture. Proceedings of the International Scientific Conference Devoted to the 100th Birth Anniversary of Aleksandr Belenitskiy. November 2004). St. Petersburg, p. 244. [in Eng.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Anton Bondarenko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).